Багаторічна рослина, що досягає у висоту 0,5-1 м. Кореневище гіллясте. Стебло прямостояче чотиригранне, сильно розгалужене, зі злегка опушеною верхівкою. Листя супротивні, округлі, яйцеподібні, по краях зазубрені: з верхнього боку вони темно-зелені, знизу – світліші, покриті залозистими волосками. Квітки білі або рожеві, дрібні, розташовані в пазухах верхніх листків. Весь кущ і особливо листя пахнуть лимоном. Особливий запах мелісі надають ефірні масла, які в ній знаходяться. Насіння висівають безпосередньо в грунт або вирощують розсаду. При насіннєвому розмноженні в перший рік меліса лікарська не цвіте. На одному місці росте до десяти років. Тому її розміщують на запольних ділянках. Меліса незамінна пряність для приготування багатьох страв, а також широко відома лікарська рослина. Вона допомагає при неврозах, серцево-судинних захворюваннях, алергіях, хворобах шлунка.